Науково-методична робота



Зустріч з Олександром Авраменком 2018 року


дистанційне навчання 

«Від ідеї до змін»


Педагоги Новоград-Волинської ЗОШ № 2 (Т. М. Кравчук, І. Л. Рожок та О. М. Бойко) успішно пройшли безкоштовне дистанційне навчання «Від ідеї до змін», яке проводилося  в рамках програми RITA, що реалізується Фондом «Освіта для демократії» (Варшава, Польща) на платформі civicportal.org., та отримали сертифікати міжнародного зразка.


Тренінг «Компетентності сучасного вчителя. Технології креативності – стимул для творчості»

Сьогодні, 11 листопада, у Новоград-Волинській школі пройшов тренінг «Компетентності сучасного вчителя. Технології креативності – стимул для творчості», який провела Жанна Вихрестенко, професійний тренер, сертифікований тренер-коуч, арт-коуч, ігротехнік.
Учасники створювали та знаходили оригінальні ідеї, розвивали нестандартне мислення, училися бачити проблеми під іншим кутом та вирішувати їх оригінальним способом.
Кожен новий тренінг - це впевнений крок до нової української школи.
Ми постійно вчимося, щоб зробити процес навчання цікавим, захопливим, радісним.


Зустріч з Олександром Авраменком 2017 року





Про це під час свого візиту до Новограда-Волинського розповів Олександр Авраменко
Тамара Яроменко, кореспондент газети «Поліські новини»
Його ім’я відоме мільйонам українців. Автор п'ятдесяти підручників і посібників, ведучий «Експрес-уроків української мови» на каналі «1+1» Олександр Авраменко є одним із найпомітніших дослідників і популяризаторів української мови. Навіть якщо ви не впізнаєте Олександра в обличчя, то, напевне, упізнаєте його голос, адже дванадцять років поспіль 9 листопада він читає по радіо (а тепер і по телебаченню, і в онлайн-трансляції) диктант національної єдності. 
17 листопада Олександр Авраменко завітав до Новограда-Волинського, де зустрівся з учителями та учнями місцевих шкіл. Під час зустрічі Олександр Миколайович представив свої посібники для дорослих та дітей: «Українська за 20 уроків», «100 експрес-уроків», «Українська мова та література – 2017. Частина ІІ», «Збірник диктантів з української мови: 9 клас» тощо. До речі, «Українська за 20 уроків» — конспекти уроків, за якими Авраменко навчає політиків та зірок шоу-бізнесу українській мові.
«Упродовж століть у нас формувалися стереотипи, що українська — це мова хатнього вжитку, пісень, фольклору, етнографії, минувшини, козаччини і таке інше. Це ви можете побачити в будь-якому підручнику: «Скоцюрблена бабуся Зінька в руках тримала грудочку землі», «обрізали крила народу-орлу», «солов’їна мова, барвінкова» тощо. А де сучасні тексти? Чому українці позбавлені навчатися сучасної української мови? Якщо ми візьмемо зарубіжні видання, то побачимо там теми і про зірок шоу-бізнесу, і про спортивні автомобілі, тобто різні теми сучасного життя. А в нас якось однобоко. Старшокласники вже ці образи не сприймають, тому що вони насправді для маленьких дітей. Нині я роблю все для того, щоб допомогти в нашій країні людям різного віку усвідомити, що українська мова сучасна», — зауважив мовознавець.
Варто окремо відзначити вміння Олександра тримати увагу аудиторії: про проблеми сучасного мовлення з цікавістю слухали як учителі, так і школярі. Кожен охочий мав нагоду перевірити рівень знань української мови, виконавши разом з Авраменком кілька вправ на слововживання та редагування типових суржикових конструкцій. Однією з найцікавіших була тема наголошення слів. Адже, як виявилося, слова «піала», «симетрія», «фольга», «йогурт», «визвольний», «обіцянка» багато з нас вимовляють неправильно.
Окремо для вчителів Олександр Авраменко розповів про переваги підручників формату «А4» та чому варто відійти від написання їх на основі фольклорно-етнографічного та дидактичного матеріалу. 
«Підручник пишеться для кого? Для дітей. Тому він має бути цікавим насамперед для них. Формат «А4» дозволяє розмістити і таблицю, і малюнки. Час відмовлятися від нецікавих молоді тем, матеріал можна викласти, розповідаючи про гаджети, популярних співаків, Інтернет тощо. Окрім того, хочу сказати, що за кордоном відмовляються від практики домашніх завдань, їх задають за бажанням. При цьому учнів мотивують так, щоб вони хотіли навчатися і виконувати домашні завдання», — розповів Олександр Миколайович.
Усім, хто хоче продовжити вивчення української мови, радимо переглянути кілька телепередач з Олександром у прямому ефірі або записи в Інтернеті, а при нагоді – почитати його підручники чи посібники. Запевняємо, що ви відкриєте для себе багато цікавого та нового в українській мові.

Звіт ПМК  учителів філологічного циклу

    20 січня в рамках методичного декадника членами ПМК учителів філологічного циклу було проведено засідання на тему: «Який на смак корінь навчання?», що пройшло у формі уроку з дотриманням усіх його етапів. Матеріал, підібраний філологами, стане в нагоді кожному педагогу, який прагне проводити свої уроки цікаво і змістовно.
Так, вправа «Дзеркало зізнання», проведена С.І. Петровською, може бути використана  на мотиваційному етапі уроку чи виховній годині або на батьківських зборах. Вона дозволить не лише підняти настрій, а й пізнати краще один одного.
Свої передбачення і сподівання учасники записали на новорічних кульках, якими прикрасили «Ялинку очікувань».
Вдало підібраний комплекс вправ сприяв творчій атмосфері та позитивному настрою впродовж усього засідання.
Л.О. Дідух радила вчитися в дівчинки Полліанни, героїні однойменної повісті Елеонор Портер, шукати позитив у різних життєвих ситуаціях.
Бути зрозумілим без слів навчить вправа «Показуха», яку запропонувала 
О.М. Бойко.
Родзинкою стала вправа, проведена С.М. Шльонською, «Жива картина», що сприяє розвитку творчої уяви та артистизму.
Про користь сміху як однієї із загадкових якостей людини розповіла 
С.С. Степаницька. Адже на сьогоднішній день вправи зі «Сміхойоги» є однією з найпопулярніших терапій у світі.
Мовні мініатюри «Так буде українською», підібрані І.Л. Рожок, зацікавили всіх присутніх.
А вправа «П’ять копійок» на етапі рефлексії дала змогу учасникам висловити свої враження від проведеного засідання.
  А щоб відчути смак навчання,  на домашнє завдання Ірина Леонідівна запропонувала  взяти чашу терпіння, влити  туди повне серце любові, кинути  туди дві пригорщі щедрості, хлюпнути  гумору, посипати добротою, додати  якнайбільше віри. Усе це добре перемішати, з’єднавши з усім життям. 


Немає коментарів:

Дописати коментар